Серед сучасних методів облицювання фасадної частини будинку найпоширенішим залишається фарбування. Такий вид оздоблювальних робіт щодо недорогий, не вимагає особливих навичок і займає мінімум часу. Особливо якщо в якості декоративного покриття використовують водоемульсійну фасадну фарбу, відмінною рисою якої є висока швидкість висихання.
Приступаючи до планування зовнішніх малярних робіт, необхідно розуміти, що, крім естетичної функції, цей процес необхідний для додаткового захисту будівлі від несприятливого впливу атмосферних факторів.
Основні характеристики водоемульсійних фарб
Сучасний асортимент водоемульсійних фарб представлений у вигляді акрилових, латексних, силікатних і силіконових складів, а також їх комбінацій. Це фарби на водній основі, вони не токсичні і не мають запаху. Крім сполучного речовини дані різновиди декоративного покриття розрізняються між собою і технічними характеристиками. Вони підходять для фарбування дерев’яних, цегляних, бетонних, оштукатурених та металевих поверхонь. У процесі висихання вода випаровується, і на поверхні залишається тільки пігмент та зв’язуюча речовина, яка після полімеризації утворює міцне, еластичне покриття, стійке до атмосферних перепадів і вигорання. Підстави, пофарбовані фасадної водоемульсійною фарбою, прекрасно пропускають повітря і зберігають свої експлуатаційні якості протягом 5-10 років.
Етапи фарбування фасаду
Перед початком робіт не зайвим буде перевірити прогноз погоди. Фарбувати рекомендують при температурі не нижче 5°С у суху безвітряну погоду. Вологі підстави зовнішніх стін слід просушити, уражені грибком або мохом – очистити і обробити бактерицидну складом. В умовах підвищеної вологості обробці антисептиком варто піддати всю поверхню, навіть без явних ознак грибка і цвілі. Дрібні сколи, тріщини й западини потрібно зашпаклювати. Прохудившуюся і осыпающуюся штукатурку краще замінити на нову.
У випадку, якщо поверхня стін попередньо забарвлювалася, для повторного нанесення радять використовувати фасадну фарбу аналогічного виду. Перед фарбуванням попереднє лакофарбове покриття необхідно перевірити на міцність: приклейте до стіни широку смужку канцелярського скотчу і різко відірвіть. Якщо на скотчі залишилися дрібні фрагменти старої фарби – стіни потрібно зачищати.
Рівне, міцне і суху основу фасаду очищають від забруднень і обробляють грунтовкою. Всі поверхні, не призначені для фарбування (вікна, двері, елементи декору), покривають захисною плівкою і малярною клейкою стрічкою
Фарбування проводять в 2-3 шари за допомогою валика, малярної щітки або розпилювача (фарбопульта). Гладкі поверхні великої площі краще фарбувати валиком з хутряною накладкою. Кисть з довгим ворсом буде корисна для покриття фактурних підстав і важкодоступних місць. Краскопульт в цьому випадку універсальний і підійде для будь-яких поверхонь. Наносити фарбу з розпилювача слід на відстані 20 см від основи.
Малярні роботи ведуть від кута до кута, поступової рухаючись зверху вниз. При використанні валика або кисті фарбувати слід так, щоб мазки різних верств перетиналися між собою: горизонтально-вертикально-горизонтально. Для обробки верхній частині фасаду краще використовувати лісу або будівельні підмостки. Невисокі стіни можна пофарбувати валиком з довгою ручкою.